Рішення єдиного учасника ТОВ: види, зразки та посвідчення

Рішення єдиного учасника ТОВ, це письмовий документ, яким єдиний власник товариства з обмеженою відповідальністю фіксує корпоративні рішення: створення фірми, призначення директора, зміни до статуту чи ліквідацію. Коли учасник один, збори не скликаються, тому саме рішення замінює протокол. Порядок визначає Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: питання, що належать до компетенції вищого органу, одноособовий власник вирішує сам і оформлює письмово.

Документ здається простим, але саме на ньому найчастіше «спотикається» реєстрація. Державний реєстратор повертає заяву, якщо в рішенні не вистачає реквізитів або порядок денний сформульований розпливчасто. Нижче розібрано структуру документа, типові сценарії та відмінності від протоколу зборів.

Рішення чи протокол: у чому різниця

Протокол загальних зборів ТОВ і рішення єдиного учасника виконують одну функцію: фіксують волю вищого органу товариства. Різниця в кількості учасників і формі документа.

Якщо частки товариства переходять до нових осіб і учасників стає двоє, рішення більше не працює: усі подальші дії оформлюються протоколом зборів. Зворотне теж справедливе: після виходу чи відчуження часток до єдиного учасника документи знову оформлюються одноособово.

Шаблон рішення єдиного учасника: обов’язкова структура

Закон не встановлює єдиної форми, тому шаблон збирається з реквізитів, які перевіряє реєстратор і нотаріус. У готовому документі мають бути:

• назва документа та дата й місце складання;
• дані учасника: для фізичної особи прізвище, ім’я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, місце проживання; для юридичної особи найменування, код за ЄДРПОУ та місцезнаходження;
• посилання на підставу: Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закон України «Про господарські товариства», Цивільний кодекс України та статут ТОВ, якщо товариство вже діє;
• порядок денний з окремими пунктами, кожен із яких формулюється як конкретне питання;
• самі рішення по кожному пункту порядку денного, без загальних фраз;
• власноручний підпис учасника з розшифровкою.

Закон України «Про господарські товариства» діє як базовий акт про господарські товариства загалом: положення про статутний капітал, відповідальність учасників та загальні засади діяльності товариств спираються саме на нього, а спеціальний закон про ТОВ уточнює правила для товариств з обмеженою відповідальністю. У рішенні достатньо послатися на обидва акти загальною формулою «згідно з чинним законодавством України».

Окремий нюанс: якщо учасник діє не особисто, а через представника, до рішення додається довіреність. Для юридичної особи-засновника знадобиться нотаріальна довіреність від юридичної особи, підпис якої засвідчується за корпоративними правилами.

Рішення про створення ТОВ: що має містити документ

Рішення єдиного учасника про створення ТОВ, це перший документ майбутнього товариства. Саме з нього починається пакет на державну реєстрацію, тому помилка тут блокує все наступне. У документі фіксують:

1. Найменування товариства українською мовою та, за бажанням, англійською. Учасник сам придумує переклад назви та вносить його до рішення, далі цей варіант потрапляє до статуту.
2. Затвердження статуту ТОВ. Альтернатива, посилання на модельний статут, тоді окремий текст статуту не готується.
3. Розмір статутного капіталу та строк його формування. Без цієї позиції реєстратор має підстави повернути документи.
4. Призначення директора ТОВ: ПІБ, строк повноважень, обсяг повноважень. Тут же часто визначають, хто має право підпису від імені товариства.
5. Види діяльності за КВЕД: основний та додаткові коди, які учасник планує вносити до реєстру.
6. Дані засновника в повному обсязі, описаному вище.

Порядок денний рішення учасника при створенні варто розбивати на окремі пункти, а не писати «заснувати товариство» одним рядком. Кожне питання, окремий пункт із чіткою відповіддю: так реєстратор бачить, що всі обов’язкові рішення ухвалено.

Рішення про звільнення директора

Припинення повноважень керівника оформлюється окремим рішенням єдиного учасника. У документі зазначають дату припинення повноважень, підставу та особу, яка приймає справи, якщо призначається новий директор одночасно. Якщо новий керівник уже є, в одному документі поєднують два пункти: звільнення попереднього та призначення наступного.

Після підписання рішення товариство подає до державного реєстратора заяву про зміни до ЄДР. Порядок внесення таких змін визначає Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: саме цей акт описує, які документи подає товариство та в які строки реєстратор вносить записи до Єдиного державного реєстру. До завершення реєстрації попередній директор формально залишається у реєстрі, тому банківські та контрагентські питання краще планувати з цим запасом часу.

Рішення про ліквідацію ТОВ: обов’язкові пункти

Рішення про ліквідацію ТОВ запускає процедуру припинення товариства. Учасник одноособово вирішує одразу кілька питань, і кожне з них має бути окремим пунктом документа:

• припинення діяльності товариства з визначенням дати або підстави;
• призначення ліквідаційної комісії або ліквідатора з ПІБ та повноваженнями;
• строк для заявлення вимог кредиторами, який за загальним правилом становить 2 місяці;
• порядок використання майна після розрахунків із кредиторами.

За державну реєстрацію припинення ТОВ відповідає державний реєстратор: ліквідатор або керівник подає заяву та документи після завершення розрахунків. Саме рішення учасника, це стартовий документ, на який реєстратор і податковий орган орієнтуються під час усієї процедури.

Матриця: тип рішення, реквізити, куди подається

Стаття 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає компетенцію вищого органу товариства, і саме на неї варто звірятися при складанні порядку денного: якщо питання не належить до компетенції учасника, рішення втрачає силу.

Вимоги до оформлення рішення

Формальні вимоги небагато, але їх порушення коштує повторного візиту до реєстратора. Документ готують у письмовій формі, з датою та місцем складання, підписом учасника на кожному примірнику. Ідентифікація особи має бути повною: саме РНОКПП або код ЄДРПОУ дозволяє реєстратору зіставити рішення з іншими документами справи.

Зміст має відповідати статуту ТОВ: якщо статут розподіляє компетенцію інакше, реєстратор або нотаріус зверне на це увагу. Практичний орієнтир: одне рішення, один пакет корпоративних дій. Не варто «зашивати» в один документ створення товариства та, скажімо, майбутню зміну адреси: окремі документи легше супроводжувати.

Нотаріальне засвідчення підпису: коли воно потрібне

За загальним правилом рішення єдиного учасника не потребує нотаріального посвідчення: достатньо письмової форми з підписом. Але є сценарії, коли без нотаріуса не обійтися:

• правочини з часткою в статутному капіталі, де закон вимагає нотаріального посвідчення;
• засвідчення підпису на рішенні, якщо його вимагає банк, контрагент або реєстратор у конкретній процедурі;
• учасник-нерезидент: підпис іноземця засвідчується з перекладом документів, а за потреби з апостилем, тому краще підготувати документи заздалегідь.

Якщо учасником є юридична особа, її представник діє за довіреністю, і тут стане в пригоді матеріал про нотаріальну довіреність від юридичної особи. Загальний огляд корпоративних нотаріальних дій зібрано на сторінці нотаріальних послуг для ТОВ.

Сценарій: як скасувати рішення про створення ТОВ

Ситуація. Засновник підписав рішення про створення ТОВ, затвердив статут і статутний капітал, але перед поданням документів передумав засновувати фірму.

Кроки. До державної реєстрації документи можна просто не подавати: жодних юридичних наслідків недійсне рішення не створює, товариство не виникає. Якщо пакет уже в роботі, учасник оформлює нове письмове рішення, яким скасовує попереднє, і надає його разом із поясненням. Якщо ж товариство вже зареєстровано, «скасувати» створення неможливо: єдиний шлях, це нове рішення про припинення товариства та реєстрація відповідних змін.

Результат. До реєстрації питання закривається без процедур і витрат, після реєстрації запускається повноцінна процедура припинення з ліквідатором і строком для кредиторів.

Що перевіряє державний реєстратор

Державний реєстратор приймає рішення в пакеті з заявою та статутом і звіряє документи між собою. Найчастіші причини повернення: неповний порядок денний, розбіжності в ідентифікації учасника між рішенням і заявою, відсутність розміру статутного капіталу, підпис не тієї особи. Перед поданням корисно перечитати документ очима реєстратора: чи можна з кожного пункту порядку денного зрозуміти, що саме вирішено, ким і з якої дати.

Якщо після реєстрації виникає корпоративний спір, наприклад хтось заперечує дійсність рішення, справа може дійти до суду, і тут важливі строки набрання судовим рішенням законної сили. За ст. 255 КАС рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а ст. 251 КАС визначає, що саме вважається врученням рішення суду. Поновлення строку на апеляційне оскарження становить 30 днів для рішення та 15 днів для ухвали з дня вручення повного тексту; особа, яка не брала участі при проголошенні рішення, може поновити строк протягом тих самих 30 та 15 днів від дати належного вручення тексту. Для звичайної реєстрації ці норми не потрібні, але в конфліктних ситуаціях офіційним джерелом, на яке посилаються сторони, є Єдиний державний реєстр судових рішень.

Короткий чек-лист перед поданням

1. Сформулюйте порядок денний окремими пунктами, без загальних фраз.
2. Звірьте дані учасника з паспортом або витягом про юридичну особу.
3. Перевірте, що статут або модельний статут згадані в рішенні.
4. Переконайтеся, що розмір статутного капіталу та директор зазначені.
5. Підпишіть кожен примірник власноруч і зробіть копії для реєстратора та податкового органу.

Готове рішення, це половина успішної реєстрації. Друга половина, це правильно підібраний пакет документів і розуміння того, які дії вимагають нотаріуса, а які проходять у простій письмовій формі.